“Телеграм є основним каналом постачання роспропаганди в Україну, інших, таких же потужних, наразі немає”. Про це в ефірі програми Укрінформу «Самохвалов запитує» поінформував кандидат наук з соціальних комунікацій, керівник ГО «Cat-ua» Артем Захарченко, відповідаючи на запитання, чи не перебільшена проблема з Телеграмом для України із точки зору інформаційної гігієни, передає кореспондент Укрінформу [3].
Насамперед, осттаннім часом в Україні спостерігається зростання популярності месенджерної платформи Telegram, яка виявляється не лише засобом спілкування, але й каналом поширення російської пропаганди. Це особливо актуально в умовах інформаційної війни, яка ведеться проти України. За останні роки Telegram став платформою вибору для багатьох російських медіа-каналів, які використовують його для поширення пропагандистського контенту. Через відсутність цензури та широкий охоплюючий аудиторію, Telegram став ідеальним інструментом для російської пропаганди, спрямованої проти України.
Однією з основних проблем є те, що в Telegram важко контролювати поширення неправдивої інформації та пропагандистських матеріалів. Канали та групи в Telegram, які ведуть пропаганду, часто залишаються невиявленими та непідвладними контролю з боку українських владних структур. Проте, важливо розуміти, що не всі канали в Telegram поширюють пропаганду. Багато з них працюють над наданням об’єктивної та правдивої інформації про події в Україні та світі. Однак необхідно виявляти та протидіяти пропагандистським спробам, щоб захистити суверенітет та інформаційну безпеку України. У цьому контексті, освіта громадян та критичне мислення стають надзвичайно важливими. Лише за допомогою обізнаності та аналізу можна відрізнити об’єктивну інформацію від пропагандистських маніпуляцій.
Захарченко вважає, що з Телеграмом можна працювати так, як працювала, наприклад, Франція з Фейсбуком, наклавши на нього багатомільйонні штрафи (на початку 2022 року французька служба захисту конфіденційності даних оштрафувала Гугл і Фейсбук на загальну суму 210 млн євро, з них 60 млн євро – Фейсбук, за те, що вони перешкоджали можливості користувачів заважати компаніям відстежувати їх онлайн-активність. Захарченко, ймовірно, вважає, що наложення значних фінансових штрафів може бути ефективним методом контролю за діяльністю соціальних мереж та месенджерів. У цій цитаті можна побачити його підход до регулювання соціальних мереж, де він порівнює ситуацію з Фейсбуком у Франції з потенційною ситуацією з Telegram [2].
Експерти в медіа вказують на кілька ключових ризиків, пов’язаних з використанням Telegram в Україні:
– Анонімність каналів. Це сприяє поширенню дезінформації, оскільки відповідальність за поширення контенту знижується. Така ситуація ускладнює контроль над шкідливими впливами на суспільну думку.
– Недовіра до засновника. Павло Дуров, росіянин, має непрозорі зв’язки з російським урядом. Це створює страх щодо можливого впливу російських інтересів на платформу та її користувачів.
– Відсутність прозорості. Telegram не публікує звіти про те, які дані запитують різні держави, що ускладнює розуміння обсягу та характеру таких запитів. Це може створювати загрозу приватності користувачів.
– Непрозорість коду. Неясність у відкритому коді Telegram може ставити під загрозу безпеку персональних даних користувачів, зокрема, ризик викрадення або несанкціонованого доступу до них.
– Фейкові новини через чат-ботів. Існує можливість створення чат-ботів, які автоматизовано поширюють фейкові новини, що може призвести до спотворення інформації та викликати паніку серед громадськості.
– Безможливість юридичного впливу.Відсутність юридичних можливостей для контролю розповсюдження незаконного чи протиправного контенту ускладнює боротьбу з цими явищами.
Ці ризики підкреслюють необхідність удосконалення законодавства та механізмів регулювання для забезпечення інформаційної безпеки в онлайн середовищі. [1].
Отже, після російського повномасштабного вторгнення суттєво зросла аудиторія українського сегменту телеграму. Адже існувала потреба в оперативному донесенні інформації про воєнні дії до споживачів. Найбільшою популярністю користувалися новинні та експертні телеграм-канали, створені як анонімами, так і публічними персонами, журналістами або ж редакціями традиційних та онлайн-медіа. Війна висвітлювалася різноаспектно. Анонімні телеграм-канали вирізняються суб’єктивністю публікацій, наявністю політичної джинси, маніпуляцій, фейкової інформації [3].
Telegram може бути потужним інструментом для комунікації та інформування, але в той же час він вимагає уваги та обережності щодо поширення пропагандистського контенту. Налагодження ефективного контролю та протидії пропаганді в месенджері стане важливим завданням для забезпечення інформаційної безпеки України.
Список використаних джерел:
1. Дуцик Д. Пост 1. Як функціонують та розвиваються телеграм-каналимільйонники. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3675852-ak-funkcionuut-ta-rozvivautsatelegramkanalimiljonniki-post-persij.html
3. Соціальні мережі є джерелом новин для 74% українців: опитування. URL: https://speka.media/socialni-merezi-je-dzerelom-novin-dlya-74-ukrayinciv-opituvannya-pl0gzp.
