Медіаграмотність – наукове поняття чи базова навичка?

Медіаграмотність – наукове поняття чи базова навичка?

У світі, в якому багато інформації, яка знаходиться у відкритому доступі, важливо мати уявлення як розпізнати де правда, а де фейк. Саме зараз у воєнний час інформація є потужною зброєю у руках ворога. Сьогодні глобальний технологічний прогрес значно вплинув на всі аспекти людської діяльності, такі як комунікація, бізнес, освітня діяльність тощо, створивши новий вид, і тепер ми можемо говорити про сформоване інформаційне суспільство, де інформація є одним з основних ресурсів.

В інформаційному суспільстві інформація поширюється через друковані та електронні ЗМІ, що значно збільшую обсяг інформації доступної кінцевим споживачам. Наразі в інтернеті можна знайти багато інформації пов’язаної з будь-якою подією. Крім того, спілкування через соціальні мережі, онлайн-ігри та проведення кількох годин на день у цифрових віртуальних просторах є частиною повсякденного життя пересічних громадян, особливо молодого покоління. Поряд із постійним збільшення обсягу інформації, яку людина може використовувати для своїх цілей, та формувати її на основі адекватні рішення, вона вже не здатна самостійно її обробляти. Тому для прийняття свідомих рішень та формування світогляду вона використовую потужних медіаторів, які в загальному сенсі можна інтерпретувати, як засоби масової інформації. Сьогодні засоби масової інформації вважаються одним із провідних засобів ведення інформаційних війн. Часто негативні інформаційні впливи, що реалізуються засобами масової інформації, стають причиною загострення конфліктних ситуацій. Яскравим прикладом можуть бути фейкові новини та необґрунтовані заяви представників країни-агресора.

Тут і виникає потреба в глибшому розумінні того, що таке медіа, медіаграмотність та її основні складові. У сучасних реаліях, коли ворожа пропаганда й надалі поширюється в інформаційному просторі України, надзвичайно важливо просувати ідеї медіаграмотності. Адже низький рівень довіри до медіа часто спричинений саме тим, що люди не вміють розрізняти фейки та достовірні новини. Подекуди перевага віддається так званим «сміттяркам» – ресурсам, що поширюють емоційний, сумнівний або неправдивий контент – замість перевірених ЗМІ, які дотримуються журналістських стандартів.

Корінь проблеми полягає у відсутності розуміння й мотивації до самонавчання. Але ситуацію можна змінити, якщо більше людей – особливо молодь: школярі, студенти – почнуть цікавитися медіаграмотністю та передавати знання іншим. Адже сучасні цифрові інструменти та навички, якими володіє навіть звичайний студент, відкривають великі можливості для боротьби з дезінформацією. І не варто забувати про професіоналів, які роками працюють у цій сфері. Саме тому варто спрямувати ці ресурси у правильне русло – на користь суспільству та країні.

Сьогодні в Україні сильним медіаосвітнім проєктом є «Media Sapiens». Проєкт було ініційовано у 2010 році компанією «Телекритика» (нині «Детектор Медіа») для підвищення медіаграмотності громадськості. Матеріали на сайті допоможуть відрізнити достовірну інформацію від фактів, виявити та уникнути маніпулятивних спроб вплинути на громадську думку, а також дізнатися про точність та можливості використання інформації. Порталом користуються журналісти, активісти, представники телекомпаній, друкованих та електронних ЗМІ, а також інші, хто цікавиться критичними поглядами на висвітлення подій. На порталі представлена ​​інформація про медіаосвіту, цікаві медіадослідження, анонс медіаподій тощо.

Таким чином, медіаграмотність населення сьогодні є не просто бажаною навичкою, а елементом національної безпеки. У середовищі, де кожна людина має можливість створювати й поширювати інформацію, користувач перетворюється на потенційного інфлюенсера – чи то позитивного, чи руйнівного. Традиційні джерела інформації поступаються соціальним медіа та месенджерам за рівнем довіри, особливо серед молоді. Проте ці платформи часто регулюються значно менше, ніж телебачення, радіо або друковані ЗМІ, що спрощує поширення дезінформації. Особливо молодь стає основною цільовою аудиторією для маніпулятивного контенту, тому важливо формувати її критичне мислення в цифровому середовищі.

Підготувала Марічка Бобро

Ілюстрації згенеровані нейромережею

Коментарі

Поки що немає коментарів. Чому б вам не розпочати обговорення?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *